Мала чомучка

Марити душею і дивитись в світ.
- Він такий привітний тільки ти повір.
Поруч із коханням йде твоє життя,
Забирай послання, чуєш? Все мала...

Крізь пітьму до зорей можна долетіти,
І побачить обрій, ось що значить жити.

Обіймати буду я завжди тебе,

- Ой, не забуду, як кружляв мене.
Як носив на ручках і косу заплітав.
"Так, мала чомучка" - кожен раз казав.

Пригорнусь рідненький до твого плеча...

- Все. Ти сама маленька, вже прийшла пора.

Відпускаю ручку і біжу стрімглав.
Так усі колючки назбирала я.

Ти зажди, тихенько, поспішать не слід.
Научала доля дивлячись услід.